-
1 володіти
1) ( мати) to own, to possess, to haveволодіти правом юр. — to qualify
2) to control; to be in possession (of); to be master (of)володіти собою — to control (to possess, to govern) oneself
3) ( уміти користатися чимсь) to know; to wield, to be able to useволодіти зброєю (інструментом) — to handle, to wield weapon ( instrument)
володіти мовою — to know a language, to speak a language
-
2 вільний
1) ( не поневолюваний) free; (незалежний тж.) independent2) (нічим не обмежений, безперешкодний) free, unrestricted, unconstrainedвільний слухач — auditor, irregular student, external student
3) ( незайнятий) free; disengaged; ( вакантний) vacant; ( яким не користуються) unused4) ( про час дозвілля) free; spareвільний час — free time, time off, spare time
5) ( не керований) freeвільний політ аерок. — free flight
6) (неточний, суб'єктивний) free, looseвільний переклад — free ( loose) translation
7) ( довільний) free8) ( невимушений) free, easy; ( фамільярний) familiar9) ( упевнений - про володіння чимось) proficient, masterly; (іноземною мовою тж.) fluent10) ( про одяг) loose, loose-fitting11) ( від - позбавлений чогось) free (of)12) хім. free, uncombined13) фіз. free, unboundвільний електрон — free ( unbound) electron
14) мат.вільний член — free ( constant) term
15) спорт.16)вільний каменяр іст. — Freemason
вільний слухач — outsider, unattached student
См. также в других словарях:
говорити — ворю/, во/риш, недок. 1) неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою небудь мовою. 2) перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що небудь. || безос. у формі 3 ос. мн. || перен.… … Український тлумачний словник
іспаномовний — а, е. Що володіє іспанською мовою як рідною; який розмовляє, пише іспанською мовою … Український тлумачний словник
балакати — аю, аєш, недок. 1) неперех., про кого що і без додатка. Те саме, що розмовляти. || перех. Говорити, казати. 2) неперех., розм. Володіти мовою … Український тлумачний словник
говорити — 1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти,… … Словник синонімів української мови
Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках») закон, внесённый народными депутатами Вадимом… … Википедия
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
Фарион, Ирина Дмитриевна — Ирина Фарион укр. Ірина Дмитрівна Фаріон … Википедия
люди — е/й, мн. (одн. люди/на, и, ж.). 1) Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим… … Український тлумачний словник
реєстр — у, ч. 1) Список, письмовий перелік кого , чого небудь. || лінгв. Список, перелік у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою. 2) Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь, обліку наявності, руху коштів та… … Український тлумачний словник
розмовляти — я/ю, я/єш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв язки, спілкуватися з ким… … Український тлумачний словник
